Сторінки

середу, 21 вересня 2016 р.

Верона, Шекспір, Джульєтта, Італія

"..Ночь, Верона, слова и взгляды, 
В темноте голоса 
Светлая полоса незаметная
Может, так нам и надо.."

"Достучаться до небес"
(Чайф + Би-2) 

Цього разу ми відвідаємо три країни: Італію, Францію та Португалію. План такий: Верона, Ніцца, Канни, Монако, Мілан, Коїмбра, Фатіма, Лісабон та Порту. Отже розпочинаємо з Верони.

Верона (італ. Verona) - місто на північному сході Італії, що розкинулося на берегах річки Адідже (італ. Adige). Верона відома в першу чергу як місце дії трагедії "Ромео і Джульєтта" Вільяма Шекспіра. Власне, це було єдине, що ми знали того часу про Верону. Рухаємося прямо до головної площі міста - П'яцци Бра (італ. Piazza Bra). Головний вхід на площу відкривають Портоні дела Бра (італ. Portoni della Bra) - дві старовинні арки - залишки давніх міських стін.


Пройшовши зовсім трохи, бачимо Арену ді Верона (італ. Arena di Verona) - античний римський амфітеатр, побудований близько 30-го року для проведення гладіаторських боїв та циркових вистав. Будова була розрахована на більш ніж 30000 глядачів. У Середньовіччя на його сцені спалювали єретиків, влаштовували турніри та фестивалі, згодом - бої з биками. Сьогодні ж в амфітеатрі проводяться регулярні оперні спектаклі. 


Арена ді Верона є третім за розміром та одним з найкраще збережених амфітеатром серед аналогічних римських будівель, поступаючись лише Колізею та амфітеатру в Санта-Марія-Капуа-Ветері. 


Якоїсь конкретної цілі у нас нема - ми просто гуляємо, крок за кроком досліджуючи місто. Жодної карти, жодних позначених на ній точок. Не часто, але інколи ми так робимо - і в цьому є своя краса, коли не знаєш наперед, що побачиш згодом :) 


У Вероні знаходиться так званий Дім Джульєтти (італ. Casa di Giulietta), побудований в 13 ст. Його ототожнюють з домом головної героїні п'єси Вільяма Шекспіра. Дім Джульєтти належав роду Даль Капелло (праобраз сім'ї Капулетті). Я не є шанувальницею Шекспіра і його всесвітньо відома п'єса ніколи мені не подобалася і не викликала довіри і власне, навмисно будинок ми не шукали - вулички самі привели нас до нього, чим ми були не мало здивовані. Мабуть всі шляхи у Вероні ведуть до Джульєтти :). Нам навіть двічі поталанило - мало того, що ми випадково знайшли будинок, так ще й нам вдалося потрапити всередину дворику перед самісіньким його закриттям. От ще б хвилин п'ять і нас, так як і інших менш везучих туристів, вже не впустили б. А от і балкончик, під яким імовірний Ромео очікував на свою імовірну Джульєтту.


В 1972-му році у внутрішньому дворику була встановлена бронзова статуя головної героїні. Незрозуміло звідки беруться прикмети, хто їх придумує і як вони поширюються, але з фото думаю очевидно, яку саме частину тіла Джульєтти потрібно потерти, аби бути щастило в любові і тому подібне :)

Стіни в дворику мальовані-перемальовані по декілька разів любовними посланнями, сердечками і тому подібною єрессю.


Ми саме встигли все оглянути, як охоронці почали випроваджувати всіх - час оглядин на сьогодні закінчився. 


Що цікаво, для прихильників героїв Шекспіра в будинку встановлені поштові скриньки а також комп'ютери, на яких кожен бажаючий може написати їм листа. І кожного року 16 вересня в приміщенні будинку проходить святкування "Дня народження Джульєтти".


З приходом сутінків місто змінюється, наповнюється якимось особливим настроєм і шармом


Рідкісний середньовічний фонтан на площі Ербе. Римська статуя язичницької богині стала Мадонною Верони.



Арка Guglielmo da Castelbarco.


А коли вже геть стемніло, ми вийшли до річки Адідже..


З цього місця відкривається неймовірний вид на Верону. Ось тут і захована справжня романтика - хай сховаються всякі ромео і джульєти, бо справжня романтика міста саме тут - у ліхтарях, що віддзеркалюються в темній воді, у густих насичених довгих тінях, у сутінках, у незнайомих поодиноких людях, що проходять повз ;)


Ми пробули в місті лише декілька годин, але цього виявилося цілком достатньо. А завтра.. а завтра ми будемо вже в Ніцці!

Немає коментарів:

Дописати коментар