День Незалежності України

З Днем народження, Україно! Світлого майбутнього Тобі і мирного неба!

7

Мальта. День 6. Острів Гозо: Джгантія, Лазурове Вікно

На шостий день ми запланували поїздку на Гозо (Гоцо, мальт. Għawdex - Аудеш, англ. Gozo) - найбільший острів Мальти. Знаходиться він в Середземному морі та займає площу 67 км². За однією з версій, Гозо являєтся тим самим островом німфи Каліпсо, біля берегів якого розбився корабель героя давньогрецьких міфів - Одісея.

Відстань між островами Мальта та Гозо становить 6 км. Між ними курсують пароми, які перевозять як людей так і транспорт. 

Машину по морю ми ще не переправляли ніколи, то ж це було для нас чимось новим і цікавим. Отож, стали ми в довжелезну чергу машин і, з ні́чого робити, стали вираховувати імовірність потрапляння на борт, враховуючи гігантське черево парома та довжину ланцюжка автівок до нього :)

Нам пофортунило - машини потіснилися трохи і нам таки дістався шматочок вільного простору на борту! Ура! Спочатку було якось трохи лячно в закритому приміщенні, по зав'язку набитому автівками, з важким, насиченим вихлопними газами, повітрям. І дуже доречно і вчасно пролунав голос з гучномовця і повідомив, що залишатися в машині заборонено. Ну ми і не заперечували :) За хвилину-другу ми були вже на палубі. Чисте морське повітря, свіжий вітерець! Ммм.. Краса! Пропливаємо повз Коміно, на якому зовсім ще недавно купалися в Блакитній Лагуні, пропливаємо повз скелі та печери, в яких колись переховувалися пірати..

Час летить швидко - от ми вже і на острові. Загрузка-вигрузка автомобілів проходить без особливих зволікань. Цікаво також те, що оплата здійснюється не відразу, а при поверненні назад. І схитрувати тут не вдасться, адже колись (хоч вже сьогодні, або ж навіть через пів року) таки прийдеться перевозити автівку в іншу сторону, ось тоді і буде здійснена оплата у дві сторони.

Мегалітичний храм Джгантія 

Щоб потрапити до храму, спочатку треба пойти через археологічний музей.

В музеї знаходяться експонати, знайдені під час розкопок Джгантії.

За припущенням археологів, храми були присвячені культу родючості, про що свідчать численні статуетки, знайдені на околицях комплексу. 

Джгантія (мальт. Ġgantija - "Вежа велетнів") - знаходиться на острові Гозо та є найдавнішим мегалітичним храмовим комплексом Мальти. Складається з двох величезних храмів, споруджених в епоху неоліту (близько 3600-2500 рр.. до н. е.).

Цікавим є те, що храм побудований з використанням циклопічного стилю кам'яної кладки: величезні камені утримуються на місці лише за рахунок власної ваги.

Храм був споруджений без використання металевих знарядь ще до появи колеса. Проте це не завадило збудувати Джгантію та вертикально встановлювати камені вагою до 50 тонн! У світі ще багато неймовірного ;)

Знайдені у храмі кістки тварин свідчить про жертвоприношення.

Було спекотно.. Навіть звиклий до мальтійського сонця, привітний охоронець сказав щось на зразок: "ох і палить сьогодні!", посміхнувся нам і подякував за те, що ми сюди прийшли :) Наче і дрібничка, але приємно :) А людей і справді було дуже мало. Всюди, куди б ми не заходили (не враховуючи, звісно, пляжі і все, що з ними пов'язане :). Чи то просто ми умудрялися інтуїтивно вибирати такий час, чи то і правда так мало туристів ходять нашими маршрутами - невідомо. 

Вид на поселення Шевкія та церкву Івана Хрестителя

Довго на суші ми не витримуємо - нас знову манить море :) Але ми не надто поспішаємо - в машині прохолодно і комфортно - оглядаємо краєвиди Мальти з вікна, повільно рухаючись дорогою в напрямку моря..

Блакитна бухта

І от воно - море! Напружую зір і вдивляюся на горизонт - туди, де вже не відрізнити що є небом, а що водою. І хочеться увібрати в себе все, що бачуть очі. Увібрати так, як вбирає воду губка - всю, до останньої краплі...

Вже заради одної Блакитної бухти Двейри варто летіти на Мальту! Словами просто не описати! Спускаємося доріжкою вниз і потрапляємо у такзване Внутрішнє море.

Внутрішнє море (мальт. Qawra - Каура, англ. Inland sea) - лагуна з морською водою, що поєднується з Середземним морем через протоку у вигляді вузької природної арки. Біля берега стоять човни на яких можна здійснити чудову прогулянку через цю протоку, чим ми і скористалися.

І дуже правильно зробили! Це було неймовірно захопливо! Пропливаємо під аркою, покидаємо тиху і спокійну бірюзову гладь "внутрішнього моря" і потрапляємо наче в інший світ :) 

Неймовірного кольору вода приковує до себе погляд. Об скелі вдаряють хвилі, човен погойдується зі сторони в сторону. Добре, що нам видали жилети - так якось надійніше :) Капітан вказує на особливо цікаві місця, як ото, наприклад, виступ на даній скелі. Нічого не нагадує?

А якщо трохи трошки наблизити і роздивитись детальніше? Ну чим вам не крокодил, що вигрівається на сонці? :)

Повз нас пропливає ще один човник з такими ж спраглими вражень туристами. Ми фотографуємо їх, а вони відплачують нам тією ж монетою :-Р 

"Крокодил" був для розігріву. А як вам оця "голова" з такими чіткими очима, носом, ротом? У природи гарне почуття гумору :) (Якщо їй, звісно, трішки не допомогли)

Або ось ця "голова Сфінкса" на вершечку? Чи тут вже в мене розігралася уява?

Човник благополучно висадив пасажирів на берег. Морська прогулянка вдалася на славу. Потім декілька десятків метрів і ми вже біля Лазурового Вікна!

Лазурове Вікно

Лазурове Вікно  (мальт. Tieqa Żerqa, англ. Azure Window ) - скала висотою 28 метрів у формі арки. Нажаль, піддається ерозії і від неї час від часу відвалюються частини. Вчені вважають, що скеля зруйнується вже через декілька років. 

А місцевість довкола просто надзвичайна! Інопланетна, марсіанська :) Морські хвилі постаралися - вимили на скалистих плитах заглибини дивних форм. Згодом вода випарувалась, залишилась лише сіль, яка здалеку скидається на лід! В 35-ти градусну спеку то! :) Я була в захопленні! 

Тут хіба сидіти і писати вірші - натхнення валитиме через край :)

..А потім ми залишили свої сліди на одному з кращих пляжів острова Гозо, а може і всієї Мальти.. :)

Вода була просто ідеальною і не хотілося з неї вилазити. 

Ми "докупалися" до того, що потрапили на паром дуже пізно, сонце поволі котилося за горизонт..

Потім ще добирання машиною.. На вечерю в готелі ми, звісно, не встигли. І хоча ми були дуже голодні, проте втомлені були ще більше, аби йти шукати нічні кафе-ресторанчики. В рюкзаках знайшлися ще яблука і якісь печенюшки якими ми успішно задурили свої шлунки і під враженнями від прожитого дня ми вже скоро дивилися кольорові сни..

Продовження..

Мальта. День 5. Валетта. Мдіна.

Настав новий день. Він принесе нам нові враження, нові емоції, відкриє нам нові таємниці. П'ятий день присвячується Валетті та Мдині. Ну і, звісно, морю - куди ж без нього? 

Валетта

Валетта (мальт. Belt Valletta, англ. Valletta) - столиця Мальти, знаходиться на узбережжі однойменного острова Мальта у Середземному морі. Розмовляють тут (як в принципі і всюди на Мальті) двома мовами - мальтійською та англійською. Мальтійська на слух доволі дивна, хоча для мене це так з усіма невідомими мовами :) Походить від діалектів арабської мови, приправлених італійською та її сіцилійським діалектом. 

От ми і на місці. Валетта - невеличке місто з гарним плануванням, його можна обійти пішки. Машину залишаємо на солідних розмірів парковці (п'ять поверхів + площа всередині "колодязя" + парковка навколо "колодязя"). Ех, от би у Львові таку, це відразу вирішило б стільки проблем.. Але щось я відхиляюся від теми.. Отож.. Рухаємося в напрямку історичного центру столиці.

Монументальна статуя Христа. Біля постаменту приклонила коліно  жінка, що символізує Мальту.

Трохи подалі височить пам'ятник льотчикам, збитим над Середземним морем в роки Другої світової війни. 

Фонтан Тритон перед міськими воротами.

Назва міста походить від імені магістра мальтійських лицарів Жана де Ла Валетта. Відбивши напад турецьких військ, вирішив врешті створити добре укріплене місто для захисту від ворогів в майбутньому. 

Великий магістр власноруч заклав перший камінь нового міста 28 березня 1566 року. 

Частина мурів бастіону залишилась і до сьогодні. Частина була зруйнована під час землетрусу.

Минувши бастіон, виходимо на Палацову площу. Вона знаходиться в історичному центрі Валетти. Має квадратну форму, оточену чотирма вулицями, однією з яких є вулиця Республіки - центральна вулиця, що ділить місто на дві частини. На площі "хитрий" фонтан, який зачаївшись,  підстерігає необачних "жертв" :)

По іншу сторону площі - палац XVI століття - колишня резиденція Великого Магістра, а зараз - адміністративна будівля президента та парламенту Мальти. 

Далі рухаємося по головній вулиці Валетти - вулиці Республіки. Вулиця вщерть заповнена людьми. Що і не дивно - тут є безліч магазинів, магазинчиків та сувенірних лавочок - кожен знайде собі щось до смаку.

А далі ми просто насолоджуємося містом, не ганяючись за визначними пам'ятками зі списком та картою в руках :) 

Повертаємо навмання в ті вулички, в які нам заманеться..

І всюди, куди не повернеш - натрапиш на щось цікаве. Навіть якщо це будуть просто балкончики з розвішаною білизною - навіть вони вписуються сюди дуже гармонічно :)

Мені сподобалась Валетта. І її шумна центральна вулиця з натовпом людей, і маленькі тихі, практично безлюдні вулички. І торгові лавки, в одній з яких я купила собі модні окуляри в круглій оправі з синіми скельцями :) 

Колоритне місто, атмосферне - гуляти тут одне задоволення. От тільки спека трохи..

Лабіринт вуличок приводить нас до моря

І тут перед нами відкриваються чудові види..

Дзвін пам'яті, Дзвін Осади - сучасний пам'ятник жертвам Другої світової війни впродовж якої загинуло більше 8000 мальтійців.

Бронзовий дзвін вагою в 10 тон дзвонить щодня опівдні. І всі мальтійці знають за він дзвонить.. Поряд - пам'ятник солдату, накритому прапором.

Місцева жителька  вигріває боки на сонці..

А нам навпаки - хочеться кудись подалі в тінь :) Отож ховаємося від сонця в машині, вмикаємо кондиціонер і їдемо до наступної запланованої на сьогодні точки - Мдіни.

Мдіна

Мдіна (мальт. L-Imdina, англ. Mdina) - колишня столиця Мальти, засноване у ІІІ тис. до н.е. Головні ворота Мдіни. Над ними знаходиться герб Великого Магістра.

Мдіна просто неймовірна! Вона наче переносить у далеке середньовіччя!

Вузькі вулички, лабіринти вузьких вуличок, кам'яні стіни - саме те, що треба! Воно наче вирвано зі свого часу і живе своїм життям. 

Тихо, затишно. Атмосферно. Уух!

Кафедральний собор святого Павла. Одна із стін собору зображає крушіння корабля Святого Павла біля берегів Мальти. Цікавими є два годинники: циферблат одного показує правильну годину, циферблат другого - неправильну. 

З оглядового майданчика відкривається гарний вид на прилеглі території

Потім було ще море, багато моря. Так і минув наш п'ятий день перебування на Мальті..

День 4.                                                                                           Продовження. День Шостий..