Сторінки

неділю, 23 березня 2014 р.

Museum Gugging (Музей Ґуґґінґ)

Давненько я вже не робила тут ніяких записів, а назбиралося їх вже ого-го скільки! Отож настав час наверстати упущене. Сьогодні мова піде про музей Ґуґґінґ.

Ми вагалися - йти, чи не йти, так як ще перебували під враженням від походу в музей сучасного мистецтва Ессл (Essl Museum). Два такі музеї для одного дня - це трохи забагато, але ми вирішили, що дамо собі раду. Дорога водила нас вузькими вуличками, петляла, потім повела стрімко вгору і привела на невеличку парковку біля звичайнісінького будиночку, що не вирізнявся чимось особливим серед собі подібних. І якби не дороговкази та шматок розмальованої стіни навпроти, ми б вже подумали, що навігатор привів нас трохи не туди. 


Погода тим часом остаточно зіпсувалася. Окрім дощу, який моросив ще з самого ранку, здійнявся сильний вітер, під яким стогнали дерева, який пронизував до кісток і з розгону бив дощем в обличчя. Стемніло. Все це разом створювало якусь таку достатньо гнітючу атмосферу. Ми чимдуж поспішили в приміщення.. Обійшовши будинок, натрапили врешті на вхід. 


І от ми всередині. Музей Gugging було відкрито в 2006 році. Декількома десятиліттями раніше це була звичайна психіатрична лікарня, в якій з часом почали приділяти все більше уваги творчості пацієнтів і використовувати в лікуванні методи арт-терапії, що допомагають людині за допомогою мистецтва висловити свої внутрішні переживання, страхи та проблеми. 

Знаходиться музей на території однойменного центру Art Brut (фр. Art Brut - грубе мистецтво, необроблене, неогранене). Цей термін ввів французький художник Жан Дюбюффе для зібраної колекції картин і скульптур, створених душевнохворими, інвалідами, ув'язненими. Характерними рисами цих робіт є спонтанність, незалежність від правдоподібності, перспективи, масштабів, культурних шаблонів.

Центр Gugging складається з трьох будівель: музей Gugging, галерея і магазин та Дім Художників. 


В Домі Художників живуть люди з різними психічними захворюваннями, але головне - з творчими здібностями. Їхній дім це, по суті, центр соціальної допомоги бувшим піцієнтам психіатричних лікарень. Художники-пацієнти власноручно перетворюють свої приміщення за допомогою пензлів у неймовірно-фантастичні простори.. Гроші заробляють, продаючи свої картини.

Дім Художника унікальний тим, що над роботами пацієнтів не проводиться ніяких медичних експериментів, художники можуть творити стільки, скільки захочуть, а можуть і взагалі піти, якщо їм набридне.


Вхід в музей коштує 7€, з Niederösterreich-CARD - безкоштовно.  Довгі коридори, виставкові приміщення-палати.. Білі підлога, стелі і стіни.. 


Мабуть тому, що було вже досить пізно, відвідувачів окрім нас в музеї не було. Час від часу напружену і важку тишу, що нависала над нами, порушував скрип підлоги під ногами. І боячись зайвий раз сколихнути голосом повітря, ми лише перешіптувалися, або красномовно обмінювалися поглядами.


І хочеш ти цього чи ні, а роботи пацієнтів-художників не залишать тебе байдужим. 


Робота художника August Valla








Захоплюючий проект німецьокого художника Ingolf Ebeling - "Der Sonnenstrahlenmillionär" ("сонячнопроменевий" мільйонер). Вся кімната, виділена під виставку, вкрита сотнями листівок, на яких художник зобразив сонячні промені в кількості від одного до максимум тридцяти. 


Загальна сума всіх променів складає рівно мільйон! Важко собі це уявити, правда?


Спочатку роботи викликають подив, здивування. Після цього мозок намагається побачити якусь суть в намальованому. Активно намагається, але йому це не вдається. Згодом намагається розгадати побачене, ніби ребус. Але і це не проясняє ситуацію. І тоді приходить розуміння, що ці художники бачать світ зовсім не так, як бачить його переважна більшість, та й взагалі.. живуть вони в зовсім іншому світі. 



Робота Освальда Чіртнера (Oswald Tschirtner) - величезне полотно, а внизу ряд безстатевих "головоногих"












Бррр..




Оглянули всі зали і вийшли на вулицю. Для мене це було чимось абсолютно новим, незрозумілим, неприйнятним.  

Немає коментарів:

Дописати коментар